07 February 2013

Відданість Мистецтву

Інтерв"ю із скрипалькою - Наталією Райтель-Цайтц


Музика……..Це дивовижне слово,  котре заставляє кожну людину усвідомлювати, що без нього – без слова «музика» -  світ не  може існувати.   А  Коли ти живеш все життя присвячуючи  себе цій красивій професії? Саме так!  Без музики світ  просто неможливий.

 Кожна професія несе в собі щось неймовірне, але мистецтво музики  дає можливість не тільки почути, але й побачити це все  у всій своїй красі. Достатньо хоча б прийти на концерт, чи увімкнути телевізор, або радіо - одразу ми входимо  у світ  цього дивовижного мистецтва.

 От сидиш собі і думаєш: А скільки сил, років,  праці, душі, серця  віддає  людина  саме цій  надзвичайно важкій професії ? Професії – Музикант,  щоб ось так  професійно  і  гарно співати, чи грати, не говорячи вже про   композиторів, котрі створюють цю  чудову музику.

 Бути Прекрасним  Педагогом в  музичній  сфері, також  - талант. Треба мати не тільки обдарування викладати, але й терпіння і головне  бажання і людянність.  Без цього неможливо працювати.  Надзвичайно важливим кроком  для Викладача, це привити  дитині любов до музики на все життя. І сьогодні як раз маємо унікальну можливість ближче познайомитись із Прекрасним музикантом, концертуючою  скрипалькою, Талановитим Педагогом – Наталією Цайтц-  Райтель (Мюнхен-Німеччина)

Сьогоднішня наша зустріч   буде напрочуд  цікавою. Наталія Цайтц - Райтель,  віддає  своїй професії всю свою працю, любов, душу.  Окрім  концертної діяльності, пані Наталія є Чудовим Педагогом, Людиною, що є дуже важливим фактором в професійній діяльності, а учні  їй завдячують своєю працею,  перемогою на різноманітних конкурсах.  Привити дитині любов до музики та заохотити  її активно працювати не так вже й просто, але пані Наталія це робить із легкістю, бо вона  обожнює дітей. Це свідчить про те, що її учні  здобувають блискучу перемогу  на різноманітних  конкурсах, а  головне – вони шанують і люблять  свою Вчительку. Незважаючи про дуже насичений графік, все ж таки пані Наталія змогла  приділила нам  час   і  відповіла на декілька  моїх запитань.

 Пані  Наталія! Ваша родина є  знаними  людьми у музичному світі. Батько – В»ячеслав Цайтц - один з найкращих українських  гобоїстів , Мати  та тітка  – Лідія і Марія  Крих блискучі  піаністки та педагоги.  Можете трішки розповісти про свою знамениту  сім»ю та її походження, адже не одне покоління вважало за Велику честь та щастя навчатись у таких Педагогів як Ваші батьки та рідні?

Мені напевно дуже повезло народитись  у такій  сім»ї. Музичні традиції моєї  сім»ї охоплюють декілька генерацій ще до  мого народження при чім зі сторони  як мами так і  батька. Мій дідусь  - Юрій Крих  був провідним скрипалем на Галичині. Ще до  радянського  періоду  -  вчився юнаком в Парижі у Жака Тібо.  Потім  він розповідав про концерти у яких сам грав під керівництвом С. Рахманінова, А. Тосканіні та про гру скрипалів  Крейслера,  Хейфеца, Пржигоди, І. Менухіна та інших корифеїв музики.

 Ірина Крих – Мамина мати, тобто наша бабуся, була  прекрасною піаністкою – партнером  дідуся. Серед  її вчителів імена В. Барвінського та Штоєрмана мають інтернаціональні визнання.

Талант мого Батька  - В»ячеслава Цайтца, трудно переоцінити – його музикантські, науково-творчі  досягнення в рівній  силі яскраво доповнює романтична  натура, гумор, дотепність і надзвичайна теплота.

Лідія Крих – Мама.  Я всім бажаю таку маму.  Вона  до нас дітей завжди відносилась з любов»ю, респектом і повагою. Всі її  поради були і є  для нас світлом,  куди і як треба іти по життю. Вона є  фантастичним педагогом.

Надзвичайно талановитою піаністкою є  моя тітка-цьоця Маруся (Марія Крих).

 Батьки мого батька ,  були  теж дуже творчими людьми. Матері  Галині Бушинській  у радянський час  не дозволено було вчитись гуманітарним наукам через походження, приближеність до царської родини, все рівно  вона писала музику, вірші та драматичні твори. Я могла би годинами розповідати про свою Сім»ю. Неординарні пригоди і факти  заслуговували би  напевно окремого роману.

Чи могли би Ви  поділитись із читачами  про найяскравіший випадок  пов»язаним із Вашим життям, чи життям Вашої славетної родини?  

Про яскраві випадки моєї сім»ї можна  почитати в книжках про  моїх рідних – наприклад  як мій дід Юрій Крих став скрипалем – він врятував життя гастролюючому скрипалеві, який  тонув у річці. Замість винагороди мій дід попросив  навчити його грати на скрипці.

Те, що він був чудовим шахматистом знали всі  його друзі і родичі. З моїм татом ночі на проліт вони грали по вихідним. А бабця, або Мама  тільки чай носили  до 6 ранку. Навіть Давид Ойстрах , який цінив дідуся як скрипаля. Сам будучи  пристрасним гравцем у шахи Ойстрах моєму дідусю програв  коли вони  сіли за шахматну дошку.

Зі мною пов»язане – коли  мені було десь 12 років я пам»ятаю, мій дідо  приніс скрипкові  дуети Беріо і ми з  ним їх програвали, і він  зі мною займався. Тепер я їх граю часто на різних сценах  Європи і завжди згадую про дідуся. Власне ці твори були мені запропоновані для виступів багато років пізніше.

Моя бабця Галя-Галина Михайлівна зробила письменницьку кар»єру коли їй було  вже далеко за 80. Була поставлена  її дитяча  п»єса  та вийшла збірка творів. Вона  мене колись навчила плавати в Дніпрі . Її кулінарні здібності були неперевершені. Колись вона виграла конкурс на спечення оригінальних тортів у Києві. А про борщ я мовчу. Ми  з сестрами всі літа дітьми проводили в Києві де вона жила. Її ціле  життя насичене бурхливими, веселими і драматичними подіями. Вона все записала і я надіюсь, що  колись вийде книга  про неї.

Чому Ви обрали  саме скрипку?

Я вибрала скрипку нічого того не знаючи. Просто так. В шість років мене спитали на чому  хочу грати і я  відповіла. Все.  З мого теперішнього педагогічного досвіду – діти не помиляються у виборі майже ніколи.

Що для Вас  є музика?

Що для мене музика? Якщо скажу як повітря – буде недостатньо.Це і шаблонно. Мені в житті пощастило зустрічатись з неймовірно цікавими, фантастичними музикантами, теж зі справжніми геніями і навіть з нами працювати.  Напевно вони  на мене мали опреділений вплив, який  сформував моє відношення до музики:  іноді музика  в стані  замінити релігію. Через музику можна молитись співати, розповідати, сміятись і плакати. І якщо ти це робиш, тільки тоді ти і музикант. Виконуючи  твір на сцені ти проживаєш ціле життя в короткому часі.  Віктор Гюго казав: «Музика виражає те, про що неможливо  розповісти словами і те, про що неможливо промовчати». Мій друг і учитель Гіора Фейдман відкрив якось мені суть музики – не ти граєш гарну музику – музика тебе робить гарною і існує поза тобою. Твоє завдання їй відкритись. Все звучить може якось пафосно,  але  я так думаю і так виховую своїх учнів. Та я сама ніколи не була би готовою до сприйняття такої інформації, як би не вчилась у чудових  педагогів у Львові – це Григорій  Хейфец у школі та видатної  скрипальки Лідії Шутко  в консерваторії.  Москва мене заставила навчитись самостійно застосовувати набраних знань. Професори В. Клімов і С. Кравченко дали мені нові завдання. Процес навчання не припинився  і немає йому кінця до тепер.

Кажуть: Якщо наприклад батьки  мають ту чи іншу професію, то їхні діти  переважно обирають інші спеціальності, тобто талант відпочиває на дітях. В даному випадку,  діти не менш  талановиті аніж  їхні батьки.  Ваші сестри Ірина та Галина, є теж прекрасними музикантами. Галина – віолончелістка, Ірина – органістка, Ви скрипалька. Чи граєте ви разом,  і як часто у Вас виходить організувати спільний концерт, будем так казати – тріо?

Мої сестри  - мої любимі сестри. Це теж  подарунок долі. Ми живемо  у Європі всі три – це так мало статись. Ніхто з нас спеціально не шукав  доріг на Захід. Скоріше  дороги  нас самі знайшли. Нажаль часто  не граємо  разом, але коли нагода трапляється, не упускаємо . Так я минулого року мала кілька концертів на Мальті з Галею.  З Іреною в Базелі, її диплом по органу, потім деякі  виступи, ми навіть у Львові  якось зробили спільний концерт з чудовою співачкою Зоряною Кушплер.  Хотілось би більше звичайно. Цей зв»язок дає відчуття, що ти не одна, яка би відстань нас не відділяла. . Ми зустрічаємось  частіше, аніж граємо разом.

Ваші творчі плани?

Міжнародний конкурс на  Мальті, у якому будуть мої учні приймати участь. У той час  там проходить  ще фестиваль,  до якого  я готую сольні твори з фортепіано, а також з гітаристкою з Лос-Анджелесу. Попереду  концерти квартету, скрипкових дуетів, концерт М. Бруха з оркестром, майстер курс у Празі у серпні.

Чи плануєте Ви виступити у рідному місті Лева і на яких фестивалях?

Я вже виступала кілька разів у  Львові на міжнародному фестивалі  «Віртуози» - грала з оркестром, потім приїжджала з італійським піаністом Клаудіо Курродосі з сольним концертом. Я би із задоволенням приїхала б пограти камерну музику з Львівськими  музикантами. Наприклад  виконати октет Бруха, квінтет Шуберта, секстет  Чайковського.

Чи є у Вас в репертуарі твори українських сучасних композиторів?

Твори українських композиторів я виконую завжди  в концертах. В Мюнхені живе  композитор Тарас  Ященко , твори якого я часто виконувала  і у Львові теж. Крім того  твори М. Скорика, С. Людкевича, М. Лисенка грають  мої учні з великим задоволенням як у концертах, так і на конкурсах.

Мені відомо, що Ваші учні отримали блискучу перемогу на численних  конкурсах з чим Вас і Вітаємо! Чи можете більш  детально  розповісти  про них,  про репертуар  котрий вони грають?

Мої учні. Терниста дорога.  Але я люблю своїх «дітей». Мені і тут повезло.  Талановиті і працьовиті діти і молоді люди. Кожен рік виграють конкурси – в основному Перші премії з найвищими балами. Нещодавно – П»ять  Перших премій було на протязі тижня і рік тільки почався. Але вони знають, що я на» участь» в конкурсі не готую з самого початку, от і займаюся на перемогу відразу.

Щороку я  влаштовую  їм концерти у різних містах Європи. Так вони успішно в минулому році виступили  в Парижі, у престижному залі, в цьому – в Марбурзі..  Вже їх чули в Мюнхені, Празі,  Штутгарті та інших містах.  Такий своєрідний клас високообдарованих.

Я з самого початку технічні завдання підпорядковую  музичним, через  це робота  з ними  є  цікавою подорожжю  у процес відкриття таємниць і знаходження скарбів музики. Але гами  мусять грати всі без вийнятку. І дуже важливо – всі мої учні різні.  І особливості їхньої індивідуальності проявляються в любому випадку.  Може якось у Львів приїдемо пограти. Вони всі  дуже полюбили  борщ і вареники. Напевно з «Пузатої Хати»  їх буде  не вигнати.

Якщо  говорити про репертуар, то мої учні грають багато різних творів – наприклад  Естель  Вебер в свої 11 років виграла  конкурс поряд з іншими  складними творами з Лало Іспанською симфонією. Джесіка  Трібельгорн  - 15 років, Брамса  та Прокоф»єва сонатами.  Ліна  Фанг – 15 років – Сен- Санс концертом. Сорая  Вебер  - 14 років – Легенда Венявського, Моцарт концерт і Бах  3-тя Партіта. Малюки теж стараються .  Мої друзі з Москви, які  їх чули кажуть, що я їх веду по програмі ЦМШ і відповідний  рівень кращих. Минулого літа у Празі один  з моїх колег послухавши мою семирічну Розі Маргані  сказав:  «Vorever Oistrach!“

Наскільки мені відомо, окрім педагогічної діяльністю,  Ви ведете активну концертну діяльність. З якими колективами та виконавцями Ви співпрацюєте? З ким Ви мрієте  виступити в найближчому майбутньому.

Я граю сольні концерти не так часто, як камерну музику. Хоча  я працювала і граю з різними оркестрами Європи, як солістка – Сан- Мартін в Лондоні, Віртуози Венеції, Кончерто Гроссо Франкфурт, Російська  камерна філармонія С-Т Петербург та іншими. Я з задоволенням грала  раніше  і в оркестрах. Нещодавно була запрошена до Лондонського оркестру «Маестрі», грала в індійському симфонічному оркестрі  в Мумбаї,  та інших.

Багато років працюю у «Гершвін квартеті» з  яким зробила багато цікавих подорожей по світу.  Вжн майже  10 років, квартет  працює з відомим кларнетистом – Гіорою Фейдманом. Іноді у нас було до 80 концертів  у році. Цей надзвичайний музикант запросив мене у свій септет-склад  чудовий, на ударних – турок, мандоліні – Ізраельтянин, контрабасі – німець, акордеоні – іспанець, Гіора на кларнеті і я – українка на скрипці. Програма – імпровізації дві години на єврейські джазові,  танго мелодії. Під час навчання  в школі  ми з Іреною на протязі двох років брали лекції- імпровізації у Юрія Боня – тоді  доцента консерваторії. Як мені тут це пригодилось! А ще – веду  майстер курси на Мальті, в Пражській літній Академії , семінари в Німеччині для підвищення кваліфікації вчителів скрипки.  Плани є і поповнюються «перманентно».

Ваші побажання читачам?

Всім бажаю міцного здоров»я і удачі в житті.

Отож, побажаємо Великих Творчих досягнень пані Наталії та її діткам, а також Любі Друзі – насолоджуватись цим прекрасним видом мистецтвом – МИСТЕЦТВОМ МУЗИКИ.

До нових зустрічей.

Матеріал підготувала  - Анна Школьнікова

Композитор,  Магістр Мистецтвознавства (Україна, Львів)

 

Comments

Log in to post a comment